Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
непочатий — прикметник … Орфографічний словник української мови
непочатість — тості, ж. Абстр. ім. до непочатий … Український тлумачний словник
штука — I и, ж. 1) Окремий предмет із загалу однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні зі словами на позначення кількості). •• На шту/ки по одному предмету. 2) заст. Частина чого небудь, що є сама по собі окремою цілою річчю,… … Український тлумачний словник
незайманий — I (якого ніхто не брав, не використовував, до якого ніхто не приступав тощо), неторканий, неторкнутий, недоторканий, нерушений; непочатий, нерозпочатий (якого не починали, до якого ще не бралися); цілий (який зберігся, залишився) II ▶ див. глухий … Словник синонімів української мови
сувій — I (смуга полотна, паперу тощо, згорнена трубкою), рулон, згорток, згортка, постав, звій; штука (непочатий сувій тканини для продажу) Пор. відріз II ▶ див. відріз, пакунок … Словник синонімів української мови
штука — 1 іменник жіночого роду одиниця рахунку; шматок; непочатий сувій матерії; взагалі яка небудь річ, явище, обставина; витівка розм. штука 2 іменник жіночого роду мистецтво діал … Орфографічний словник української мови
штука — кы, ж. Ол. 1. Міра пряжі. 2. Уміння створювати твори високої якості і естетичної вартості в різних областях мистецтва, культури; мистецтво. 3. Окремий предмет з числа однорідних; непочатий сувій матерії певної довжини, який дається для продажу. 4 … Словник лемківскої говірки
